Що таке ВООЗ, хто її фінансує і чому ми прислухаємося до її порад з коронавірусу?

З початку пандемії COVID-19 Всесвітню організацію охорони здоров'я щодня зустрічаємо в новинах: вона розповідає, як подолати коронавірус, робить прогнози, рекомендує країнам, як знімати карантин, та інформує, як справи з розробкою вакцини. До речі, пандемією цю ситуацію також назвала саме ВООЗ.

На адресу організації лунає багато критики, а президент США Дональд Трамп навіть вирішив призупинити фінансування ВООЗ. Це справді проблема, тому що внесок Америки в організацію був найбільшим. Hromadske пояснює, як це позначиться на роботі ВООЗ і в чому взагалі ця робота полягає.

Що таке ВООЗ і навіщо вона потрібна?

ВООЗ, покликана займатися охороною здоров'я у світовому масштабі, запрацювала 7 квітня 1948 року (тепер це — Всесвітній день здоров'я) у складі Організації Об'єднаних Націй.

«Всесвітня організація охорони здоров'я працює у всьому світі для зміцнення здоров'я, забезпечення безпеки та захисту вразливих груп населення. Наша мета в тому, щоб забезпечити ще мільярду людей краще здоров'я та добробут», — так ВООЗ визначає свою місію.

У складі ВООЗ - 194 країни. Її штаб-квартира знаходиться в Женеві, а по світу ще шість регіональних та 150 національних представництв, де працює щонайменше 7000 співробітників.

Ми чуємо про ВООЗ переважно тоді, коли вона оголошує надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров'я, як це було 30 січня 2020 року через коронавірус, і раніше — у 2009-му через свинячий грип, у 2014 та 2019 роках через вірус Ебола . Під час надзвичайних ситуацій організація стає центральним координуючим органом, який розробляє програми зі стримування та викорінення хвороб та дає рекомендації країнам-учасницям.

У спокійні часи ВООЗ проводить боротьбу з такими хворобами, як малярія та поліомієліт, надає допомогу по всьому світу, а також задає глобальні тенденції та встановлює норми в галузі охорони здоров'я. Особливо значення організації відчутно у бідних країнах Африки, Близького Сходу та Південної Америки, де вона, зокрема, стежить за вакцинацією населення та дотриманням санітарії.

Хто та як фінансує ВООЗ?

Фінансування ВООЗ – це членські внески країн-учасниць, які розраховують відповідно до кількості населення та добробуту країни. А також добровільні внески приватних осіб, благодійних фондів, неурядових організацій, що різняться рік у рік.

Зараз найбільшим фінансовим донором ВООЗ є США, на внески яких припадає майже 15% фінансування, на другому місці — Китай. 2019-го США виділили ВООЗ близько $553 млн, КНР — майже вдесятеро менше.

Також традиційно серед країн, які сплачують найбільші внески – Велика Британія, Японія та Німеччина. А в 2016-2017 роках внесок Фонду Білла та Мелінди Гейтс склав майже $650 млн і був другим найбільшим після США.

hromadske.ua

Рішення конституційного суду щодо конституційності вставлення карантину. 28 серпня 2020 року.

Карантинні заборони, які оспорювалися:

– проведення масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів з кількістю учасників більше ніж 10 осіб (підпункт 5);

– робота закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів (крім розміщених у них магазинів), діяльність закладів, що надають послуги з розміщення, закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури (підпункт 6);

– здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, зокрема пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі (підпункт 7);

– закладам охорони здоров’я проведення планових заходів з госпіталізації (підпункт 14).

Рішення Конституційного Суду:

КСУ наголошує, що таке обмеження може встановлюватися виключно законом – актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом (постановою) суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України. Проте постанова КМУ №392 втратила чинність відповідно до постанови КМУ від 22 липня 2020 року № 641 (до закінчення розгляду справи Конституційним Судом України). А оскільки питання конституційності вирішується КСУ тільки щодо чинних нормативно-правових актів, провадження у цій частині справи було закрито.

Проте Конституційний Суд України зробив важливий висновок про порядок тимчасового обмеження прав людини – винятково на рівні Закону України задля дотримання конституційних принципів верховенства права та пріоритету прав людини.

Щодо граничного розміру заробітної плати, грошового забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ, передбачене у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому скасовується карантин – Конституційний Суд України зазначив, що таке обмеження суперечить принципу юридичної визначеності, оскільки є невизначеним в часі та не забезпечує передбачуваності застосування цих норм.

Інформація для відсторонених від роботи з причини не вакцинації від COVID-19

 

ДЛЯ СУДОВОГО ОСКАРЖЕННЯ НЕЗАКОННОГО ВІДСТОРОНЕННЯ ВІД РОБОТИ НЕОБХІДНО ПІДГОТУВАТИ НАСТУПНІ ДОКУМЕНТИ:

1. Копія Наказу про відсторонення.

2. Копія Наказу про прийняття на роботу.

3. Копія Трудового договору (за наявності).

4. Копія Колективного договору (за наявності).

5. Копія Посадової інструкції.

6. Копія Правил внутрішнього трудового розпорядку.

Інформація про роботодавця:

1. Повна назва.

2. Місцезнаходження.

3. Код ЄДРПОУ.

4. Контактні дані (телефон, e-mail).

Інформація про відстороненого працівника:

1. Прізвище, ім’я, по-батькові.

2. Ідентифікаційний код.

3. Адреса реєстрації (і фактичного проживання).

4. Контактні дані (телефон, e-mail).

За консультаціями звертатись на e-mail:patriotic.forces.fortress@ukr.net

Великий ВакСкандал в США! Серйозна протидія!

 

Я не боюсь говорити. Переяслав. 7.11.2021

 

Недільний базар - найкраще місце почути думки людей.

Враховуючи упередженість та однобокість подачі інформації переважної більшості ЗМІ, ми провели громадське опитування жителів та гостей Переяслава.

Тут думки людей, які не бояться висловити їх вголос.

Ольга ГОЛУБОВСЬКА про пандемію, вакцинацію від ковід та новий локдаун.

 

Вакцинація очима юриста. Що в Україні із цим не так? Адвокат Ростислав Кравець.

 

Чи потрібно вакцинуватися тим, хто перехворів на ковід - епідеміолог.

 

Позиція лікаря по ситуації з вакцинацією від COVID-19

 

Лікар Тарас Жиравецький: я не буду про це мовчати, знаєте яка найбільша помилка вaкцuнованuх?

Український лікар заявив, що щeплення від коpoнавірусу не захищає від зараження, і не дає людині «зелене» світло. При цьому вакцинація навіть не дає гарантії, що перебіг хвороби буде легким. Про це в Telegram написав Тарас Жиравецький, головлікар одного з діагностичних центрів Львова.

За словами медика, щепленим від коpoнавірусу так само, як і нещепленим потрібно максимально захищати себе від можливого зараження.

«Найбільша помилка вакцuнованих, що багато хто з них думає, що не може заразитися віpyсом, а якщо заразиться, то тест можна не здавати і вірус вони не передають, а крім того в них зелене світло з сертифікатом на всі масові заходи і пропуск куди завгодно…» — написав Жиравецький.

Він нагадав, що зараз це дуже важливо, так як ситуація важка. І тільки у Львівській області госпіталізовано 10% пацієнтів, у яких є щеплення.

«Часто на цьому акценту немає і всі думають, що у них немає шансів потрапити в лікарню…

Більше 200 пацієнтів у лікарнях Львівської області вакциновані!

Це дійсно менше 10% всіх пацієнтів, які зараз лікуються, але життя кожного безцінне!» — додав медик.

ЗВІСТКА

ДО ЧОГО ГОТУЮТЬ ЛЮДЕЙ?

 

Гєйтс знову Жахає Світ! Що нового приготували людям?

Перші рішення по COVID сетифікатах.

Шкала захисту від COVID-19. МОЗ України повинен визнати право на сертифікат.

Цікаво, наш МОЗ подужає зрозуміти, що люди мають право на сертифікат на підставі тесту на антитіла в принципі. Наприклад, до Австрії громадянин України може полетіти з довідкою від лікаря про наявність антитіл, бо "підтвердженням одужання після захворювання на COVID-19 може бути - офіційна довідка від лікаря із зазначенням наявності нейтралізуючих антитіл, не старших ніж 90 днів". А то вже якось незручно, що люди можуть у ЄС потрапити з антитілами, а в Україні на роботу не можуть.

 

Вакцинація від COVID-19

Про статус вакцин, правові орієнтири, обіцянки влади і офіційну смертність

Сьогодні український інформаційний простір переповнений інформацією про вакцинацію від COVID-19. Яку варто обрати, чи обов’язково вакцинуватися, які побічні ефекти і ускладнення - від пліток, фейків і заяв політиків до думок різноманітних експертів і порад лікарів. Про дійсний стан речей у питаннях, які турбують кожного українця, ми вирішили дізнатися з офіційних джерел.

Асортимент, що маємо

Далеко не всі громадяни володіють інформацією щодо зареєстрованих на даний час вакцин для специфічної профілактики коронавірусної хвороби, чи є вони профілактичними або експериментальними. Наш відповідний запит Кабмін переадресував до Міністерства охорони здоров’я, а те в свою чергу – до відомчого Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України», що опікується сьогодні цими питаннями.

Зрештою нам надали відповідний перелік вакцин разом з інструкціями для їхнього медичного застосування як лікарського засобу. Так, за даними Державного реєстру лікарських засобів України станом на 27.07.2021 в Україні зареєстровані 6 вакцин під зобов'язання для екстреного медичного застосування:

1. КОМІРНАТІ / COMIRNATY™

Концентрат для дисперсії для ін`єкції, 1 флакон (0,45 мл) містить 6 доз по 30 мкг; 195 флаконів у картонній коробці, виробництва Пфайзер Менюфекчуринг, Бельгія НВ, Бельгія, БайоНТек Менюфекчуринг ГмбХ, Німеччина, заявник Пфайзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн, США (інструкція).

2. ВАКЦИНА CHARDOX1 NCOV-19 CORONA VIRUS (РЕКОМБІНАНТНА), КОВІШЕЛД / CHARDOX1 NCOV-19 CORONA VIRUS VACCINE (RECOMBINANT), COVISHIELD Розчин для ін'єкцій, по 5 мл (10 доз) у багатодозових флаконах, по 50 багатодозових флаконів у картонній коробці, виробнитцва СЕРУМ ІНСТІТЬЮТ ОФ ІНДІА ПВТ. ЛТД., Індія, заявник ТОВ «ГРЕЙС ОФ ГОД», Україна (інструкція).

3. КОРОНАВАК ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ COVID-19 (ВИРОЩЕНА З ВИКОРИСТАННЯМ КЛІТИН VERO), ІНАКТИВОВАНА.

Суспензія для ін'єкцій, 0,5 мл суспензії для ін'єкцій у попередньо наповненому одноразовому шприці з голкою або 0,5 мл суспензії для ін'єкцій у одноразовому флаконі; попередньо наповнений одноразовий шприц з голкою у картонній коробці №1 або №10 або флакони у картонній коробці № 40 з маркуванням іноземною (англійською) та/або українською 2 мовою, виробництва Синовак Лайф Саєнсіз Ко. Лтд., Китай, заявник Синовак Лайф Саєнсіз Ко. Лтд., Китай (інструкція).

4.ВАКЦИНА АСТРАЗЕНЕКА ПРОТИ COVID-19 / COVID-19 VACCINE ASTRAZENECA.

Розчин для ін'єкцій, по 5 мл розчину в 10-дозовому флаконі (прозоре скло типу І) з пробкою (гумовою з алюмінієвим обжимним ковпачком), по 10 флаконів у картонній коробці, виробництва СК біосайнс Ко., Лтд. (No.97) (виробництво лікарського засобу, випробування контролю якості лікарського засобу та випробування стабільності (біологічні; мікробіологічні: мікробіологічна чистота; мікробіологічні: стерильність; фізичні/хімічні), вторинне пакування), Республіка Корея, заявник АСТРАЗЕНЕКА АБ, Швеція (інструкція).

5.ВАКЦИНА АСТРАЗЕНЕКА ПРОТИ COVID-19 / COVID-19 VACCINE ASTRAZENECA.

Розчин для ін'єкцій, 5 мл розчину в 10-дозовому флаконі (прозоре скло типу І) з пробкою (гумовою з алюмінієвим обжимним ковпачком), по 10 флаконів у картонній коробці, виробництва КАТАЛЕНТ АНАНЬЇ С.Р.Л. (виробництво лікарського засобу, випробування контролю якості лікарського засобу (мікробіологічні (мікробіологічна чистота): випробування на бактеріальні ендотоксини (LAL-тест); мікробіологічні (стерильність): стерильність; фізичні/хімічні: опис (кольоровість, прозорість та видимі частки), рН, осмоляльність, об’єм, що витягається), вторинна упаковка), Італія, заявник АСТРАЗЕНЕКА АБ, Швеція (інструкція).

6. КОВІД-19 ВАКЦИНА ЯНССЕН (COVID-19 VACCINE  JANSSEN).

Суспензія для ін'єкцій (0,5 мл одна доза), по 2,5 мл суспензії у багатодозовому флаконі (скло типу І) з гумовою пробкою, алюмінієвим обтиском та синьою пластиковою кришкою. Кожен флакон містить 5 доз. По 10 багатодозових флаконів в упаковці, виробництва Янссен Фармацевтика НВ, Бельгія, заявник ТОВ «Джонсон і Джонсон Україна», Україна (інструкція).

Без випробувань

Але який статус у цих вакцин. Чи є документи, що підтверджують проведення їх клінічних випробувань та затвердження відповідних протоколів?

Тут слід ураховувати, що відповідно до пункту 3.2 Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.09.2009 №, клінічні випробування лікарських засобів можуть проводитися в лікувально-профілактичних закладах, які визначаються МОЗ, за наявності рішення про проведення клінічних випробувань МОЗ, що приймається на підставі позитивного висновку експертизи матеріалів щодо проведення клінічного випробування, який надається Державним експертним центром.

Згідно із пунктом 7.6 Порядку, за результатами проведеної експертизи Центр надає до МОЗ позитивний або негативний висновок. Після цього вже приймається рішення про проведення клінічних випробувань або про відмову в проведенні клінічних випробувань із зазначенням обґрунтованих підстав для прийняття рішення про відмову в проведенні клінічного випробування.

У зв’язку із цим, офіційною позицією МОЗ є те, що до Центру для проведення експертизи не надходили матеріали клінічних випробувань лікарського засобу/вакцини, що використовуються на території України на підставі дозволів на екстрене застосування наданий компетентними органами Сполучених Штатів Америки, Великої Британії, Швейцарської Конфедерації, Японії, Австралії, Канади, Китайської Народної Республіки, Індії або за централізованою процедурою компетентним органом Європейського Союзу відповідно до національного законодавства країни надання дозволу чи Європейського Союзу або вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів, прекваліфікованих Всесвітньою організацією охорони здоров'я.

Також до Центру не надходили матеріали про проведення випробувань чи досліджень, окремих фаз клінічних випробувань (досліджень) та отриманих результатів які містять в сукупності науково обґрунтовані докази, у тому числі дані адекватних та добре контрольованих досліджень, які дають змогу вважати, що вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати можуть бути ефективними для профілактики коронавірусної хвороби (COVID-19) і використовуються на території України на підставі дозволів на екстрене застосування…

Лише добровільно

Зважаючи на те, що всі ми з вами фактично беремо участь в медичному експерименті, варто розуміти певні правові орієнтири.

Відповідно до частини 2 статті 28 Конституції України жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам. Право на повагу до приватного життя та свободу думки закріплено статтями 8 та 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (є частиною національного законодавства), що надає право особі відмовитися від вакцинації.

Резолюцією ПАРЄ №2361(2021) від 27 січня 2021 р. «Вакцини проти COVID-19: етичні, правові та практичні міркування» Асамблея закликала держави-члени і рекомендувала державам-членам ЄС:

- забезпечити, щоб ніхто не піддавався дискримінації за те, що не пройшов вакцинацію;

- інформувати громадян про те, що вакцинація не є обов'язковою, що ніхто не може зазнавати політичного, соціального чи іншого тиску для проходження вакцинації;

- популяризувати зміст контрактів з виробниками вакцин і забезпечувати їх відкритість для громадського контролю;

- забезпечувати високу якість випробувань, які повинні бути обґрунтованими і проводитися з дотриманням етичних норм згідно відповідних положень Конвенції про права людини та біомедицину (Конвенція Ов'єдо) та Додаткового протоколу до неї.

- забезпечити, щоб регулюючі органи, що відповідають за оцінку і дозвіл використання вакцин проти COVID-19, були незалежними і захищені від політичного тиску;

- забезпечити дотримання стандартів безпеки, ефективності та якості вакцин.

Відповідно до статті 5 Конвенції про права людини та біомедицину, будь-яке втручання у сферу здоров'я може здійснюватися тільки після добровільної та свідомої згоди на нього відповідної особи. Такій особі заздалегідь має бути надана відповідна інформація про мету і характер втручання, а також про його наслідки та ризики.

До медико-біологічних експериментів відносять клінічні випробування лікарських засобів. Нюрнберзьким кодексом встановлено низку основоположних принципів проведення дослідів, до яких залучена людина. Обов’язковими умовами у процесі здійснення медико-біологічних експериментів є добровільна згода піддослідного; експеримент має спиратися на раніше отримані дані, очікувані результати мають виправдовувати факт проведення експерименту; мінімізація фізичних або психічних страждань піддослідного; впевненість у неспричиненні смерті або ушкодження, що може призвести до інвалідності піддослідного; попередня відповідна підготовка, наявність необхідного обладнання; проведення експерименту лише особами з відповідною кваліфікацією; наявність у піддослідного можливості припинити експерименту будь-який момент; готовність спеціаліста зупинити експеримент на будь-якій стадії у разі виникнення підстав вважати, що експеримент може призвести до поранення, інвалідності чи смерті піддослідного. Нюрнберзький кодекс 1947 року було розроблено та прийнято за результатами Нюрнберзького процесу над лікарями, офіційна назва Справа «США проти Карла Брандта».

Стаття 281 Цивільного кодексу України передбачає, що медичні, наукові та інші досліди можуть провадитися лише щодо повнолітньої дієздатної фізичної особи за її вільною згодою.

Відповідно до статті 44 Основ законодавства України про охорону здоров'я у медичній практиці застосовуються методи профілактики, діагностики, лікування та лікарські засоби, дозволені до застосування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Нові методи профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та лікарські засоби, які знаходяться на розгляді в установленому порядку, але ще не допущені до застосування, та незареєстровані лікарські засоби можуть використовуватися в інтересах вилікування особи лише після отримання її письмової згоди. При отриманні згоди на застосування нових методів профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та лікарських засобів, які знаходяться на розгляді в установленому порядку, але ще не допущені до застосування, та незареєстрованих лікарських засобів особі та (або) її законному представнику повинна бути надана інформація про цілі, методи, побічні ефекти, можливий ризик та очікувані результати.

Кого і як можуть змусити

Але медичні працівники в Україні знаходяться у підневільному становищі. Чи є законною вимога керівництва медичного закладу до медичного працівника про обов’язковість проведення ним вакцинації, а в разі відмови медичного працівника від добровільно-примусової вакцинації погроза звільнення?

В даному випадку у МОЗ посилаються на ст. 12 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб», та ст. 27 Закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», які передбачають профілактичні щеплення.

Але йдеться про щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу. Вони є обов'язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов'язковим профілактичним щепленням проти інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від щеплень, ці працівники відсторонюються від виконання робіт.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється МОЗ.

Згадуваною вище Дорожньою картою з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID-19 в Україні у 2021-2022 роках (наказ МОЗ від 24.12.2020 N 3018 передбачено, що вакцинація від коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні буде добровільною для усіх груп населення та професійних груп.

За офіційною інформацією МОЗ, станом на сьогодні рішення про проведення обов’язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями Головним державним санітарним лікарем України, головними державними санітарними лікарями регіонів не приймалось.

Враховуючи вищевикладене можна зазначити, що примусове проведення вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, суперечить чинному законодавству України.

Компенсації за наслідки

Постановою Кабінету Міністрів від 31.03.2021 № 371 «Деякі питання державної компенсації шкоди, пов'язаної з ускладненнями, що можуть виникнути після вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлено, що в разі встановлення особі групи інвалідності, пов'язаної із ускладненнями, що можуть виникнути після вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, виплата згідно з цією постановою проводиться разово у таких розмірах:

• 400-кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - для осіб з інвалідністю I групи;

• 350-кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - для осіб з інвалідністю II групи;

• 300-кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - для осіб з інвалідністю III групи;

• у разі смерті особи, що настала внаслідок вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, членам сім'ї, батькам, утриманцям померлого проводиться виплата згідно з цією постановою в 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.

З практичної сторони необхідно зважати на те, що здійснення фармаконагляду за безпекою вакцин в Україні проводиться відповідно до Порядку здійснення фармаконагляду, затвердженого наказом МОЗ від 27.12.2006 № 898 та Дорожньої карти з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом CARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні у 2021-2022 роках.

Відповідно до цього порядку у випадку розвитку побічної реакції вакцини або настання несприятливої події після імунізації, що призвели до смерті пацієнта, відповідна карта-повідомлення про побічні реакції має подаватися до Державного експертного центру МОЗ протягом 48 годин.

На підставі даних про несприятливі події група оперативного реагування повинна проводити аналіз таких випадків після застосування вакцини COVID-19 на предмет серйозності. За потреби – проводити розслідування та збір інформації протягом перших 48 годин після реєстрації несприятливої події та заповнювати Протокол розслідування та встановлення причинно-наслідкового зв'язку, який передається Центру.

Але за даними МОЗ там не отримували інформації щодо наявності причинно-наслідкового зв’язку між летальними випадками несприятливих подій та вакцинами проти COVID-19.

Іншими словами, офіційна смертність від вакцинації в Україні дорівнює нулю.

Джерело

Закон і Бізнес

Вакцинація. Перехворілі люди повинні першими отримати зелений сертифікат.

Перехворівші люди повинні першими отримати зелений сертифікат.

Залиште перехворілих у спокої!

Ніколи, за жодного захворювання такого не було, щоб людей здорових перехворілих щойно, за ними бігали зі шприцем і змушували щеплюватися.

Це не логічно!

Це не медично!

Це неприродно!

Приборкання коронавірусу. 21 бер. 2020 р.

Приборкання коронавірусу: як Китай подолав недугу і яких помилок припустилася влада.

Говорити правду у нашій країні складно

 

Рано или поздно это должно было случиться. Говорить правду в нашей стране сложно. Этот день настал. Мне сказали написать заявление по собственному желанию, по-хорошему, и уволили из больницы. Никакие варианты, чтобы остаться и дальше помогать людям, даже не рассматривались руководством. С начала этой недели я больше не сотрудник Киевской Клинической Больницы № 4.

Насколько это разумно, в такой сложный период сокращать и так, критически недостающие, кадры? Судить не мне. Однако, иллюстрация ситуации налицо: Украина продолжает терять медиков в стационарах, процесс продолжается.

Давление "сверху" очевидно. Хотя, много я не знаю, и, скорее всего, не хочу даже узнавать.

Я многим обязан больнице, в которой проработал, без малого, 10 лет. Здесь меня учили, воспитывали и растили как специалиста достойные учителя. Своим коллегам я низко кланяюсь за весь переданный опыт и знания, которые и дальше будут использоваться исключительно для помощи людям.

Я не прошу защиты или сочувствия. У меня все в порядке. Без промедления снова включаюсь в работу. Буду и дальше направлять всю свою энергию на лечение людей, научную деятельность и внедрения здравого смысла во многие сферы нашей жизни.

Я благодарен руководству, за то, что мне предоставляют шанс развиваться и двигаться дальше!

Когда одни двери закрываются, другие, оказывается, давно ждали открытыми...

Дубровський

Які хвороби найчастіше стають причиною смертності в Україні?

Пандемія коронавірусу ще не подолана і більшість країн світу навіть не пройшли піку епідемії. Від COVID-19 найбільше страждають люди літнього віку та ті, які мають слабкий імунітет чи хронічні захворювання. При цьому вже кілька років поспіль найбільше людських життів забирають хвороби серця, інсульти, хронічні хвороби легень та респіраторні інфекції нижніх дихальних органів. Які хвороби були причиною смертності в Україні протягом останніх п’яти років.

---------------------------------- https://www.slovoidilo.ua

Протоколи і лікарські помилки

 

Лікування COVID-19: протоколи і лікарські помилки | PRO здоров'я.

Правда про лікування ковіду та вакцинацію в Україні

Лікар-інфекціоніст Євген Дубровський розповів правду про лікування ковіду та вакцинацію в Україні.

Жахливі злодіяння МОЗ

Лікар-інфекціоніст Євген Дубровський розповів про жахливі злодіяння МОЗ при проведенні вакцинації.

У поліції відсутні повноваження для перевірки медичної документації.

Стаття 39-1 Закону України Основи законодавства про охорону здоров'я України. Право на таємницю про стан здоров'я.

Пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, отримані при його медичному обстеженні.

Забороняється вимагати та надавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта.

Поліцейський зобов'язаний діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України - стаття 19 Конституції України.

Відповідно до Закону про Нацполіцію, ст. 23 (основні повноваження поліції), поліція не має повноважень перевіряти сертифікати, не має права затримувати чи вживати примусових заходів.

Відповідно до статті 32 ЗУ «Про національну поліцію» - зазначено, що працівник поліції може перевіряти документи які підтверджують вашу особу або документ на конкретне право особи (посвідчення водія, дозвіл на використання зброї тощо) при цьому підставою для перевірки документів є вчинення особою адмін порушення або при існуванні достатніх підстав вважати, що ви вчинили або у вас є намір вчинити порушення.

Таким чином у поліції взагалі відсутні повноваження для перевірки медичної документації, а саме таких сертифікатів.

Запам'ятайте, що статтею 68 Конституції України чітко регламентовано, що ми зобов'язані дотримуватися Конституції України та законів України!

Стаття 33 КУ "Кожен, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантує свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, що встановлюються законом."

Стаття 60. Ніхто не повинен виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

За видання та виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.

Стаття 62. Особа вважається невинною у скоєнні злочину і не може бути піддана покаранню, доки її вина не буде доведена в законному порядку та встановлена ​​обвинувальним вироком суду.

Стаття 63. Особа не несе відповідальності за відмову давати свідчення чи пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Стаття 64. Конституційні права та свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (у разі військового чи надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права і свободи із зазначенням терміну дії цих обмежень).

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ СВІДОМИХ УКРАЇНЦІВ

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 68. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Стаття 43 Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Цивільний Кодекс України

Стаття 286. Право на таємницю про стан здоров'я

1. Фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні.

2. Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи.

3. Фізична особа зобов'язана утримуватися від поширення інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, яка стала їй відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків або з інших джерел.

4. Фізична особа може бути зобов'язана до проходження медичного огляду у випадках, встановлених законодавством.

ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я»

Стаття 39-1. Право на таємницю про стан здоров'я

Пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні.

Забороняється вимагати та надавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта.

Кодекс Законів України про працю

Стаття 40. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

{Пункт 1-1 статті 40 втратив чинність на підставі Закону № 92/94-ВР від 12.07.94}

2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

5) нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;

{Пункт 9 частини першої статті 40 виключено на підставі Закону № 1356-XIV від 24.12.99}

10) призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду;

11) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

{Частину третю статті 40 виключено на підставі Закону № 6/95-ВР від 19.01.95}

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

{Положення частини третьої статті 40 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 6-р(II)/2019 від 04.09.2019}

Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.

Кримінальний кодекс України.

СТ. 120 Доведення до самогубства.

1. Доведення особи до самогубства або до замаху на самогубство, що є наслідком жорстокого з нею поводження, шантажу, систематичного приниження її людської гідності або систематичного протиправного примусу до дій, що суперечать її волі, схиляння до самогубства, а також інших дій, що сприяють вчиненню самогубства, -

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Те саме діяння, вчинене щодо особи, яка перебувала в матеріальній або іншій залежності від винуватого, або щодо двох або більше осіб, -

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Стаття 172. Грубе порушення законодавства про працю

1. Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю -

караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

Стаття 173. Грубе порушення угоди про працю

1. Грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, а також окремим громадянином або уповноваженою ними особою шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою, -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу

1. Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, -

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.