Шановні ПЕДАГОГИ!
Кабінет міністрів України видав чергову незаконну Постанову від 20 жовтня 2021 р. № 1096 якою дає дозвіл порушувати закон керівникам шкіл, відсторонюючи педагогів від роботи відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”.
Про необхідність медичних оглядів, а вони проводяться згідно чинного законодавства України за рахунок роботодавця (Статтею 169 Кодексу законів про працю України (КЗпП України), ст. 17 Закону України «Про охорону праці», постановами Кабінету Міністрів України та наказами Міністерства охорони здоров’я України передбачено обов’язок роботодавця за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, що зазначено також і в ст. 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» (Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань), антиукраїнський Кабінет міністрів України навіть не згадує.
Також антиукраїнський Кабінет міністрів України зовсім забув про те, що згідно ст. 3 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, № 27, ст.218) фінансування санітарних і протиепідемічних заходів, а також програм забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, інших програм, спрямованих на профілактику захворювань населення, здійснюється за рахунок державного і місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, а також позабюджетних коштів.
Згідно ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
Хочемо звернути увагу на те, що в ст. 46 КЗпП України немає жодного слова про вакцинацію. В даній статті є тільки медичні огляди, які в умовах карантину (незаконного) в більшості закладах ніхто вже довгий час не проходить.
Що стосується інших випадків, то в ст. 46 КЗпП України чітко зазначено, що вони повинні бути передбачені законодавством. Хочемо підкреслити, що не постановами та наказами, а законодавством.
Дані підстави, які рекомендує застосовувати Кабінет міністрів України є безглуздими та такими, що суперечать чинному законодавству України та Конституції України.
Конституція України є законом найвищої юридичної сили. Закони і інші нормативно-правові акти повинні відповідати Конституції. Конституція є законом прямої дії. (ст. 8 Конституції України). В зазначених тезах узагальнений зміст верховенство права, яке забезпечується шляхом встановлення юридичної сили норм Конституції, зокрема щодо прав людини і громадянина, як домінуючими над змістом інших законів і нормативно-правових актів (постанов уряду, наказів міністерств). Тобто, якщо норма закону чи нормативно-правового акту суперечить нормі Конституції України, для правильного правозастосування слід використовувати норму Конституції.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за №9 від 01.11.1996 року Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя, у разі, якщо діючий закон чи нормативно-правовий акт суперечить Конституції України в усіх необхідних випадках слід безпосередньо застосовувати Конституцію як акт прямої дії.
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ДО ДИРЕКТОРІВ/КЕРІВНИКІВ/ОСІБ, ЩО ПРИМУШУЮТЬ ВИКОНУВАТИ ДІЇ, ЯКІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНІ ЧИННИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ!
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.(ст. 19 Конституції України). Таким чином, слід стверджувати, що без будь-яких застережень та незалежно від будь-яких цілей, причин чи суспільного або особистого інтересу, всі органи і посадові особи держави Україна повинні діяти строго у відповідності до Конституції та не мають повноважень виходити за межі норм Конституції, навіть якщо вони керуються законом, оскільки закон також не має суперечити Конституції.
При цьому, слід звернути увагу на наступне. Відповідно до ст. 147 та п. 2 ст. 150 Конституції України, повноваження тлумачити зміст Конституції України та вирішувати питання відповідності законів України Конституції України, належить виключно Конституційному Суду України. Відтак, будь-які органи чи посадові особи держави (поліцейські, міністри, депутати тощо), крім Конституційного Суду України,не мають повноважень тлумачити зміст законодавства.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.(ст. 19 Конституції України). Ніхто не зобов`язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність. (ст. 60 Конституції України). Із наведених норм вбачається, що акти і норми, які суперечать Конституції, заборонено видавати та виконувати. При чому відповідальність настає як за видання, так і за виконання незаконного розпорядження.
Тобто,сумлінний громадянин, який поінформований про невідповідність Конституції України певного нормативно-правового акта, зобов`язаний відмовитись від виконання незаконного акту. Якщо він виконає незаконний акт, для нього наступить така ж відповідальність, яка передбачена за видання незаконного акту. Це правило поширюється як на цивільних осіб (простих громадян), так і на представників органів місцевого самоврядування та представників держави.
Особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.(ч. 4 ст. 41 Кримінального кодексу України). Посадова особа, яка вимагає від громадянина виконання акту, що суперечить Конституції, є злочинцем і її дії є кримінальним правопорушенням, яке кваліфікується відповідною статтею Кримінального кодексу України.
Немає коментарів:
Дописати коментар