Іфтоді Ганна Миколаївна з 01 вересня 2014 року працювала директором Переяславської мистецької школи імені Павла Сениці.
У
цьому колективному зверненні висвітлені неправдиві та по-суті образливі звинувачення
в адресу Ганни, яка вже більше 6 років організовує навчальний процес у
школі та неодноразово за вагомий внесок у справу розвитку національної музичної
культури нагороджувалася грамотами та подяками
від Міністерства культури і туризму, обласного управління культури і
туризму, міської влади, юридичних та фізичних осіб, громадських організацій.
Не
зважаючи на викладене вище, 16 лютого 2021 року до Ганни Іфтоді надійшов лист від
Відділу культури і туризму Переяславської міської ради із
пропозицією надати письмове пояснення щодо фактів, які викладені у згаданому
колективному зверненні. Вказаний лист був підготовлений на
виконання Розпорядження Переяславського міського голови Саулко В.В.
17
лютого 2021 року Ганною Іфтоді надано свої пояснення щодо колективного звернення
від 15 лютого 2021 року.
В
той же день, 17 лютого 2021 року, начальником відділу культури і туризму Переяславської міської ради було видано наказ «Про
оголошення догани директору Переяславської мистецької школи імені Павла Сениці
Іфтоді Г.М.».
Ганна Іфтоді без успіху намагалася в досудовому порядку вирішити питання щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Також викладачами Переяславської мистецької школи
ім. П. Сениці було надіслано на адресу Переяславського міського
голови прохання щодо владнання ситуації.
1. Щодо законності наказу Анни Скляренко.
Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Згідно зі ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1) догана;
2) звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
У ч. 1 ст. 148 цього Кодексу зазначається, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Відтак,
основною умовою застосування заходів дисциплінарного стягнення є вчинення
працівником порушення трудової дисципліни.
Як зазначає Верховний Суд у складі колегії
суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у рішенні від 22 липня
2020 року (справа № 554/9493/17, провадження № 61-38286св18) трудова
дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий
розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця,
визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих
обов`язків.
Поряд з цим, у цьому ж рішенні КЦС ВС зазначає, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Також є необхідним з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Накладення на нього дисциплінарного стягнення було вчинено протиправно, без будь-якого дослідження обставин справи. Доказом цього може слугувати та обставина, що колективне звернення надійшло на адресу Переяславського міського голови 15 лютого 2021 року, а наказ про застосування стягнення щодо Позивача було уже підписано 17 лютого 2021 року. За такий строк фізично неможливо було дослідити усі обставини справи, перевірити наявність фактів, про які йшлося у колективному зверненні.
Більше того, у наказі від 17 лютого 2021 року № 01-06/26 як підстава для застосування дисциплінарного стягнення зазначається:
- колективне звернення викладачів Переяславської мистецької школи імені Павла Сениці від 15 лютого 2021 року;
- розпорядження голови Переяславської міської ради від 16 лютого 2021 року № 24/0709/11-21;
- письмові пояснення Г.М. Іфтоді від 17.02.2021.
Відтак, будь-яких інших документів при прийнятті рішення щодо застосування стосовно Ганни Іфтоді дисциплінарного стягнення відділом начальником відділу культури Анною Скляренко до уваги не бралося. Анна Скляренко розглянула лише доводи, які викладені у колективному зверненні від 15 лютого 2021 року і враховуючи лише цей документ видала протиправний наказ. При цьому, викладені факти у колективному зверненні від 15 лютого 2021 року не перевірялися Анною Скляренко, не було встановлено сам факт порушення, дату порушення, не визначено ступінь тяжкості вчиненого проступку, вину Ганни Іфтоді тощо.
У колективному зверненні відображена неправдива інформація і деякі працівники Переяславської мистецької школи ім. Павла Сениці при підписанні цього документа навіть не знали про його зміст.
У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, доки роботодавцем не доведена його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість. Такий принцип випливає зі змісту ст. 138 КЗпП і наявний у численних рішеннях національних судів України (наприклад у справах № 480/492/19, № 731/486/20 тощо).
Наказ Анни Скляренко від 17 лютого 2021 року № 01-06/26 не надає чіткої відповіді за який саме проступок до Ганни Іфтоді застосовується дисциплінарне стягнення, коли саме було вчинено такий проступок, дату його вчинення, що є грубим порушенням трудового законодавства.
Крім того, Анна Скляренко не мала права здійснювати притягнення Ганни Іфтоді до будь-якої відповідальності за порушення колективного трудового договору, про який йдеться у наказі Анни Скляренко.
Так, згідно ст. 1 Закону України «Про колективні договори та угоди» колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.
Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про колективні договори та угоди» контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками.
У ст. 18 цього Закону зазначається, що на осіб, які представляють роботодавця чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи і з вини яких порушено чи не виконано зобов'язання щодо колективного договору, угоди, накладається штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і вони також несуть дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади. На вимогу профспілок, іншого уповноваженого трудовим колективом органу роботодавець зобов'язаний вжити заходів, передбачених законодавством, до керівника, з вини якого порушуються чи не виконуються зобов'язання щодо колективного договору, угоди.
Згідно цієї статті ініціатором притягнення роботодавцем до відповідальності керівника з вини якого порушено колективний договір є профспілка чи інший уповноважений трудовим колективом орган.
Відповідно до п. 1.1 Колективного договору Переяслав-Хмельницької музичної школи ім. П.Сениці на 2017-2022 (копія додається) Договір укладений між адміністрацією ПереяславХмельницької дитячої музичної школи ім. П.Сениці в особі директора Іфтоді Ганни Миколаївни (далі - Адміністрація) та профспілковим комітетом первинної профспілкової організації дитячої музичної школи ім. П.Сениці м. Переяслава-Хмельницького в особі голови профкому Павленко Олени Василівни, уповноваженої представляти інтереси трудового колективу.
З огляду на всі обставини наказ начальника відділу культури і туризму Переяславської міської ради Анни Скляренко «Про оголошення догани директору Переяславської мистецької школи імені Павла Сениці Іфтоді Г.М.» № 01-06/26 є протиправним та має бути скасований.
2. 28 квітня 2021 року Ганною Іфтоді (директор Переяславської мистецької школи імені Павла Сениці 2014-2021 р.р.) було подано позов щодо неправомірної та сфабрикованої владою догани з вимогою її скасування.
На судове засідання представник відповідача - начальник відділу культури і туризму Анна Скляренко не з'явилася, вважаючи відсутність у штаті відділу юриста поважною причиною. Тим самим Анна Скляренко скористалася перенесенням справи для вирішення надскладного завдання - пошук можливостей не допустити об'єктивного розгляду питання по суті. Таку можливість вона знайшла. Розгляд справи було перенесено на 23 червня 2021 року.
Засідання 23 червня 2021 року вже проходило за наявності представника відповідача, який представляв інтереси згідно договору. Представник відповідача Є.В. Миколаєнко 22 червня 2021 року звернувся до суду із заявою про залишення позову Ганни Іфтоді без розгляду з причини, що до суду звернувся представник (адвокат), який не має представницьких повноважень.
Зрозуміло, що для сфабрикованої міською радою оскаржуваною Ганною Іфтоді доганою немає ніяких шансів її не скасувати, а тому адвокат Є.В. Миколаєнко вдався до надмірного формалізму та сприяв відділу культури і туризму Переяславської міської ради в особі Анни Скляренко порушити право Анни Іфтоді на справедливий судовий захист.
Свої вимоги про необхідність залишення заяви Ганни Іфтоді без руху Є.В. Миколаєнко пояснив наступним чином:
Не звертаючи уваги на доводи представника (адвоката) Ганни Іфтоді Олексія Шияна, суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду А. О. Залеська прийняла рішення залишити заяву Ганни Іфтоді без розгляду (УХВАЛА).
Дане рішення А.О. Залеської є незаконним, прийнятим для унеможливлення розгляду справи по суті, бо наказ виданий Анною Скляренко є безпідставним і незаконним.
3. З огляду на незаконність наказу Анни Скляренко та незаконної ухвали судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду А.О. Залеської, Ганною Іфтоді було подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Позиція Ганни Іфтоді щодо відновлення розгляду незаконно залишеної без розгляду А.О. Залеською справи про незаконне накладення Анною Скляренко дисциплінарного стягнення у вигляді догани наступна.
23 червня 2021 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області було прийнято ухвалу про залишення заяви Ганни Іфтоді без розгляду. Повний текст цієї ухвали було підготовлено 25 червня 2021 року. Цього ж дня заявниця ознайомилася із змістом ухвали.
Ухвала Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2021 року є протиправною, перешкоджає подальшому розгляду справи Ганни Іфтоді, а тому має бути скасована судом апеляційної інстанції із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Так, відповідно до ухвали Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2021 року мою позовну заяву було залишено без розгляду.
Підставою для такої ухвали від 23 червня 2021 року була подана Відповідачем Заява про залишення позову без розгляду від 22 червня 2021 року (відправлено поштою на мою адресу 22 червня 2021 року, а.с. 133).Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у своїй ухвалі від 23 червня 2021 року вказує, що «суд дійшов висновку, що доданий до позовної заяви, підписаної адвокатом Шияном О.А., Ордер про надання правничої допомоги не відповідає вимогам Закону, оскільки він посвідчений печаткою адвоката як самозайнятої особи, і підставою для його видання став Договір про надання правової (правничої) допомоги, стороною якого є адвокат Шиян О.А. при тому, що він здійснює свою діяльність не індивідуально, а у складі адвокатського об'єднання «Юридична компанія «ХХХХХХХХХ», яке і повинно було укласти з клієнтом договір про надання правової допомоги та на його підставі видати ордер».
При цьому, мій адвокат Щиян О.А. у судовому засіданні 23 червня 2021 року заявляв, що у справі наявний Ордер про надання правничої допомоги, що є достатньою підставою для його представництва прав та законних інтересів Позивача в силу положень ч. 4 ст. 62 ЦПК України. Ордер виданий адвокатським об’єднанням «Юридична компанія «ХХХХХХХХХ», підписаний його керівником ХХХХХХХХХ та скріплений печаткою адвокатського об’єднання. Більше того, адвокат Шиян О. А. зазначив, що Заяву про залишення позову без розгляду від 22 червня 2021 року ні Позивач, ні він не отримали поштою та просив суд перенести засідання з метою подачі документів від адвокатського об’єднання «Юридична компанія «ХХХХХХХХХ» для підтвердження договірних відносин з клієнтом.
Разом з тим, судом першої інстанції було відмовлено адвокату Шияну О. А. у перенесенні засідання для подачі документів та винесено протиправну ухвалу від 23 червня 2021 року, якою мене фактично позбавлено у доступі до правосуддя.
З огляду на викладене, вважаю за потрібне зазначити, що для представництва та захисту своїх прав та законних інтересів у справі щодо визнання неправомірним та скасування наказу Відповідача я звернулася до адвокатського об’єднання «Юридична компанія «ХХХХХХХХХ». З цим адвокатським об’єднанням мною було укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги. Мені було повідомлено, що мою справу буде вести адвокат Шиян О. А., з яким буде укладено окремий договір з огляду на внутрішні правила адвокатського об’єднання.
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути, в тому числі, ордер.
Велика Палата Верховного суду в постанові від 5 грудня 2018 року у справі № 9901/736/18 (провадження № 11-989заі18) зробила висновок, що ордер є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Відтак, подача договору про правову допомогу, його копії чи витягу не є обов’язковим.
Як зазначає Велика Палата Верховного суду у постанові від 5 грудня 2018 року згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
Зауважу, що відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).
Згідно ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відтак, Ордер про надання правничої допомоги виданий в повній відповідності із чинним законодавством України, а ухвала Переяслав- Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2021 року прийнята з порушенням норм матеріального права.
Крім того, вважаю, що ухвалою від 23 червня 2021 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області фактично позбавив мене доступу до правосуддя, оскільки строк оскарження наказу Відповідача «Про оголошення догани директору Переяславської мистецької школи імені Павла Сениці Іфтоді Г.М.» від 17.02.2021 року № 01-06/26 уже закінчився (ст. 233 КЗпП передбачено тримісячний строк для звернення до суду).
Враховуючи викладене вище, ухвала Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2021 року має бути скасована судом апеляційної інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Разом з Ганною Іфтоді маємо надію на відновлення її права на справедливий судовий захист.
#переяслав #переяславськаміськарада #відділкультуриітіризмупереяславськоїміськоїради #вячеславсаулко #оксанастепаненко
#мкіп #міністерствокультуритаінформаційноїполітики #олександрткаченко #київськаобласнадержавнаадміністрація #кода #васильволодін
#мон #міністерствоосвітиінаукиукраїни #сергійшкарлет
#офіспрезидентаукраїни #володимирзеленський
Немає коментарів:
Дописати коментар