З часом страх перед новим трохи
зник, а деякі противники реформи вже знайшли себе в нових умовах.
Аналогічна модель боротьби за місце під сонцем відбувається зараз і в Переяславській мистецькій школі імені Павла Сениці. Тільки до нерозуміння працювати за новими правилами додався ще й політичний підтекст новообраного міського голови Вячеслава Саулка,
який
намагається за будь-яку ціну позбутися нинішнього директора закладу Ганни
Іфтоді.
Спочатку за ініціативою міських
посадовців була спроба позбутися директора закладу шляхом звільнення під приводом
зміни істотних умов праці. Зміна істотних умов праці, це запровадження
контрактної форми роботи для керівника закладу. Керувалися посадовці виключно
законами, які не можуть бути застосовані для керівників позашкільних мистецьких
закладів освіти. Але це ще не все. При зміні істотних умов праці необхідним є
пропозиція працівнику погодитись на нові умови, а не пропозиція прийняти участь
у конкурсі, що активно намагалися зробити міські посадовці.
Коли дана схема не вдалася, то
на особистій зустрічі міський голова Вячеслав Саулко зажадав від директора
закладу написання заяви про звільнення за власним бажанням, погрожуючи
неминучим її звільненням, а привід він знайде.
Враховуючи те, що директором закладу Ганною
Іфтоді за сім років зроблено дуже багато для покращення роботи закладу, в чому
зовсім не сприяли міські посадовці, останнім нічого на думку для звільнення не
спало.
Тут міська влада згадала, що є
дієвий спосіб скомпрометувати та знищити директора – розділяй та володарюй.
Розділити
колектив школи легко, бо завжди є незадоволені роботою керівника працівники.
Працівники, яким дуже важко зрозуміти нові вимоги до мистецької освіти, які не
здатні адекватно та професійно реагувати на вимоги часу, певних обставин
(робота в умовах карантину) та керівництва, які мають претензії керівництва до
своєї роботи, замість виконання своїх безпосередніх обов’язків, дуже жваво
підключилися до «боротьби» мера міста Вячеслава Саулка з директором
Переяславської мистецької школи імені Павла Сениці.
Перша спроба
дискредитації директора закладу Ганни Іфтоді не дуже вдалася, бо мала форму
анонімки, яку було розіслано до всіх органів влади, в т.ч. і до Вячеслава
Саулка, який єдиний хто розглянув анонімку. На злодієві, як то кажуть, і шапка
горить. Команда нездатних працювати цією анонімкою себе не викрила, але вже скоро
з’являється інше звернення, в якому згадали вже і ГО ФОРТЕЦЮ, і мене особисто.
Просто ГО Фортеця одна з тих організацій, що дуже заважає «жити» нинішньому
меру ще з 2015 року щодо земельних питань в місті, і вона просто не змогла не
бути згаданою для «пана» Саулка.
В останньому
зверненні до міського голови Вячеслава Саулка зазначено наступне: «Шкода, що
сьогодні школа стала відомою у місті не через свою основну діяльність, а через
скандали, різноманітні розбірки, суди, до яких Г.М. Іфтоді залучає поліцію,
«Правий Сектор», ГО Фортеця, депутатів тощо».
А чи не
завдяки Г.М. Іфтоді, «Правому Сектору», ГО «Фортеця», депутатів Сиворка С.,
Сиворка М., Шинкаря Ю., Федорук Ж. підписанти, та і школа взагалі, мають
повернуті їм надбавки – 20%, повернуту оплату зав відділами – 15%, припинення
незаконного відрахування профвнесків, започаткування видачі розрахункових листів
при видачі заробітної плати, належний стан пожежної безпеки, приведені до
належного стану аудиторії для занять, повну заміну електрики, часткову заміну
вікон, перекритий дах та ремонт фасаду будівлі.
Все перелічене
реалізовувалося виключно через, як написано скаржниками, скандали, різноманітні
розбірки, суди, до яких Г.М. Іфтоді залучає поліцію, «Правий Сектор», ГО
Фортеця, депутатів тощо». Іншого шляху, при байдужій до проблем закладу владі,
просто не було.
Звичайно,
можна було просто жити якось без всього згаданого вище, як це і робилося
попереднім керівництвом школи десятиріччями, але це було неприйнятним для
нового амбітного керівника.
Також дивує
те, що підписанти відвертої брехні, зазначили також про необмежене використання
комп’ютерної техніки закладу, що перешкоджає викладачам використовувати її для
професійних потреб, відкритий доступ до різноманітної шкільної документації, в
т.ч. закритої. Дивує тому, що крім брехні в цьому тексті нічого немає, а особи,
яким так сьогодні не подобається ГО Фортеця та я особисто, ще вчора звертались
до мене за допомогою.
Трохи про
підписантів та їх справи.
Павленко Олена Василівна
- викладач по класу фортепіано, голова первинної профспілки школи.
Неодноразово зверталась за консультаційною та практичною допомогою щодо роботи
профспілки, а також в процесі впорядкування колективного договору закладу.
15.02.2021 року підписується під брехнею про ГО Фортеця та про мене, а вже декількома
днями потому звернулася щодо проблемного Статуту закладу.
Павелко Неля Анатоліївна
– викладач по класу скрипки. Займався її особистими справами, а
також справою щодо апеляції по питанню її звання, яке було відвойоване для неї
в Міністерстві культури України.
Нежданова Оксана Миколаївна
– викладач по класу синтезатора. В числі інших педагогів зверталась до мене щодо незаконного
відрахування профвнесків. Забезпечував повний супровід всіх питань, що виникали
по цій справі.
В даній ситуації доведеться вимагати
спростування брехні в судовому порядку. Деякі бояться мера міста Вячеслава
Саулка більше ніж суду. Навіть після каяття готові йти в суд. Але слід
зауважити про те, що все одно носіям брехні доведеться писати меру правду –
спростовувати інформацію. І мені особисто дуже цікаво, з якими обличчями
стануть під присягою педагоги від яких я маю звернення та довіреності.
В 2017-2018
р.р. був представником на боці відповідача – Переяславської дитячої музичної школи імені Павла Сениці. Доводив і довів в суді бездіяльність міської влади щодо недотримання
пожежної безпеки в закладі. Як результат – повне забезпечення закладу всім
необхідним для дотримання вимог пожежної безпеки.
З громадською
організацією та мною все дуже просто та зрозуміло, маю не залишити все це без
відповідного реагування.
З директором
школи та школою взагалі ситуація трохи інша.
Що має на
сьогодні школа:
1.
Спроможну адміністрацію і більшість викладачів
до перетворень та покращень.
2.
Спроможність працювати не вимагаючи від батьків
гроші, а
3.
Певну кількість викладачів, яка неспроможні
працювати в нових умовах та має низькі показники, яка жадає реваншу задля
повернення колишнього «спокійного» совкового життя.
4.
Повну відсутність інтересу до розвитку закладу
зі сторони міських посадовців.
5. За нової (старої) влади та бажаючих працювати за старими «традиціями» педагогів, заклад має перспективу повернутися як мінімум на десяток років назад, відкинувши перспективу розвитку закладу назавжди.
Для директора школи ситуація нині наступна:Я багато
замислювався над тим, а чи потрібно це все… ця боротьба за притомних людей… за
дітей та батьків. Я думаю ні. Тільки не в Переяславі. Тут влада не спроможна
зробити чогось путнього. Все одне й те саме перед кожними виборами – обіцянки,
а потім прірва. Але нинішній мер навіть обіцянок з приводу закладу ніяких не
робив. Ну, крім звільнення директора. Хоча проблемних питань, які напряму
залежать від посадовців міської ради, залишилось ще багато.
Дуже шкода, що
привіди з минулого намагаються повернути заклад в совок, та почати знову
вимагати покращень не від влади, а від батьків.
Борітеся –
поборете! Вам Бог помагає!
Завжди маючий змогу і бажання прийти на допомогу голова ГО ОПС Фортеця
Ігор Дьяченко.
#переяслав
#переяславськаміськарада
#відділкультуриітіризмупереяславськоїміськоїради
#вячеславсаулко
#оксанастепаненко
#мкіп
#міністерствокультуритаінформаційноїполітики
#олександрткаченко
#київськаобласнадержавнаадміністрація
#кода
#васильволодін
#мон
#міністерствоосвітиінаукиукраїни
#сергійшкарлет
#офіспрезидентаукраїни
#володимирзеленський
Немає коментарів:
Дописати коментар