З ДНЕМ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ УКРАЇНИ!

Свято встановлено в Україні «… ураховуючи важливість територіальної оборони у забезпеченні обороноздатності Україниу…» згідно з Указом Президента України «Про День територіальної оборони України» від 30 вересня 2020 р. № 417/2020.

Глава держави запровадив цей День із метою подальшого розвитку сучасних військових традицій, а також зважаючи на високу роль територіальної оборони у забезпеченні обороноздатності та територіальної цілісності України.

У День Сил територіальної оборони бажаю вірно і гордо стояти на сторожі спокою і блага країни, сміливо і легко відображати всі натиски з боку противника, усувати будь-які проблеми і перешкоди на горизонті, зберігати спокій і оптимізм душі, зберігати щастя і доброту в серці.

Чи має право територіальна оборона робити поверхневу перевірку та оглядати телефони пересічних громадян

Для того, щоб знати, хто має право вас перевіряти на вулицях під час воєнного стану, варто розуміти різницю між військовими Силами територіальної оборони та добровольчими формуваннями.

Військові сили ТРО, сприяючи здійсненню заходів з протидії інформаційним операціям агресора, мають право оглядати ваші речі, добровольці територіальної оборони – ні.

З початком воєнних дій на території України, міста, окрім поліцейських, почали патрулювати військові та добровольці територіальної оборони. Неодноразово виникати ситуації, коли не лише під час комендантської години, а й серед денної пори військові зупиняли перехожих з проханням показати речі й галерею телефону.

Серед завдань територіальної оборони, визначених Законом України «Про основи національного спротиву», добровольчі формування беруть участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями.

Проте ні в яких законодавчих актах не прописано, що це дає їм право оглядати особисті речі громадян. На відміну від поліцейських і кадровиків Сил ТрО, які можуть це зробити.

Якщо серед міста до вас звернулися з проханням показати вміст сумки, кишень або галереї телефону, посилаючись на те, що ви підозріла особа, попросіть показати посвідчення.

Посвідчення військового ТРО, який має право оглядати ваші речі

Посвідчення добровольця ТрО, який не має права оглядати ваші речі

Проте під час комендантської години добровольці патрулюють місто разом з поліцейськими. Отож якщо ви гуляєте після 23:00, ви автоматично стаєте підозрілою особою.

Добровольці територіальних громад: які права та гарантії соціального захисту вони мають?

На початку 2022 року через  нарощування військової техніки рф біля кордонів України громадяни почали самоорганізовуватися для відбиття збройної загрози. З 24 лютого 2022 року кількість таких формувань значно збільшилася через повномасштабне вторгнення рф на територію України. Добровольчі формування, зокрема, підходять тим, хто хоче брати участь у боротьбі з агресором, проте з певних об'єктивних причин не може вступити до Сил територіальної оборони Збройних сил України (Сил ТрО ЗСУ), наприклад, у зв'язку з повним комплектуванням їх або ж через вік (для вступу до добровольчих формувань територіальних громад відсутня гранична вікова межа).

Відповідно до нещодавніх змін, визначених ЗУ “Про внесення змін до Закону України “Про основи національного спротиву” щодо надання можливості територіальній обороні виконувати завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій” (№ 2237-IX), під час воєнного стану добровольчі формування територіальних громад (далі — ДФТГ) переходять у підпорядкування командирів в/ч Сил ТрО ЗСУ. За рішенням Головнокомандувача ЗСУ вони повністю або частково можуть залучатися до виконання завдань тероборони поза межами визначеної зони територіальної оборони, а також направлятися до районів ведення бойових дій. 

Члени ДФТГ, які підпадають під відповідне рішення Головнокомандувача ЗСУ, отримують усі гарантії, визначені для контрактників та мобілізованих. Водночас решта добровольців територіальних громад, які не залучаються до бойових дій за відповідним рішенням, стикаються з низкою практичних проблем. Отже, варто розібратись, хто такі члени ДФТГ, які не охоплюються рішенням Головнокомандувача ЗСУ, які гарантії вони мають від держави та як співвідносяться з військовослужбовцями ТрО.

Хто може бути членом добровольчого формування тероборони?

Члени ДФТГ — це повнолітні громадяни України, які добровільно вступили до воєнізованих підрозділів під контролем ТрО ЗСУ для виконання завдань територіальної оборони своєї громади. Перед вступом вони проходять медичний, професійний, психологічний відбір та укладають контракт добровольця на 3 роки. Усі члени ДФТГ повинні перебувати на обліку територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати, далі — ТЦК та СП).

ДФТГ утворюється зборами за участі не менше 5 ініціаторів у присутності командира в/ч Сил ТрО та представників органів місцевого самоврядування і комплектується на добровільній основі. 

Чим ДФТГ відрізняється від ТрО?

1. ТрО утворюється в кожному місті, де чисельність населення перевищує 900 тисяч мешканців, та районі, а ДФТГ —  з урахуванням ресурсних та людських можливостей Командуванням Сил ТрО ЗСУ та затверджуються Головнокомандувачем ЗСУ.

2. Відмінності також стосуються і комплектування, адже в ТрО служать військовослужбовці за контрактом, за призовом осіб офіцерського складу та територіальний резерв. ДФТГ комплектується лише територіальним резервом на добровільній основі.

3. Сили ТрО можуть комплектувати особи до 60 років, проте ця вікова межа, можливо, буде збільшена до 65 років (за бажанням особи), адже Верховна Рада України підтримала законопроєкт № 7180, який зараз очікує на підпис Президента, а для вступу до ДФТГ не встановлено граничного віку. 

4. Після прийняття відповідного рішення Головнокомандувачем ЗСУ ДФТГ, як і ТрО ЗСУ, можуть залучатися до виконання завдань поза межами своєї зони територіальної оборони, а також направлятися до районів ведення бойових дій.

5. На членів ДФТГ поширюється обов’язок проходження військової служби за призовом під час мобілізації. За потреби їх можна призвати до військових частин Сил ТрО та інших складових сил оборони за територіальним принципом, якщо вони за станом здоров’я придатні та мають військово-облікову спеціальність.

6. Член ДФТГ може розірвати контракт у будь-який момент, написавши заяву, навіть під час воєнного стану, проте такої можливості немає у військовослужбовців ТрО, адже звільнення під час воєнного стану відбувається за сімейними обставинами, станом здоров’я тощо. 

Отже, члени ДФТГ, які не визначені рішенням Головнокомандувача, не є військовослужбовцями, але виконують завдання тероборони під керівництвом ТрО ЗСУ та під час виконання таких завдань на них поширюється соціальний і правовий захист військовослужбовців. Саме про таких членів ДФТГ говоритимемо далі.

Соцгарантії для членів ДФТГ. Проблеми їх отримання

Під час виконання завдань тероборони на членів ДФТГ поширюються всі гарантії військовослужбовців і це визначено в ч. 2 ст. 24 ЗУ “Про основи національного спротиву”, а також п. 4 ч. 1 ст. 3 ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Грошове забезпечення

Стаття 9 ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” установлює, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення. Отже, члени ДФТГ під час виконання завдань тероборони також повинні мати грошове забезпечення.

Проблема полягає в тому, що на практиці члени ДФТГ, які залучаються до виконання завдань ТрО, жодного грошового забезпечення не отримують. Це може бути пов’язано з тим, що відповідний порядок відсутній, адже ні Постанова КМУ № 704 від 30 серпня 2017 року, ні Наказ МОУ № 260 від 07 червня 2018 року, які регулюють порядок отримання грошового забезпечення військовослужбовців, не згадують про членів ДФТГ. Отже, було б доцільно на рівні ЗУ “Про основи національного спротиву” покласти обов'язок на Міноборони розробити механізм надання належного грошового забезпечення членам ДФТГ на час виконання ними завдань тероборони під керівництвом Сил ТрО.

Збереження середнього заробітку на цивільній роботі

Хоча в ч. 3 статті 119 Кодексу законів про працю України прямо не вказано, що за членами ДФТГ зберігається місце роботи та середній заробіток, але про це можна зробити висновок на основі таких положень:

• під час виконання членами ДФТГ завдань тероборони на них поширюється соцзахист військовослужбовців (ст. 24 ЗУ “Про основи національного спротиву”);

• про це прямо вказано у формі контракту, затвердженій наказом МОУ № 84 від 07 березня 2022 року;

• у ч. 1 статті 119 КЗпП України визначено, що право на збереження місця роботи та середнього заробітку гарантується працівникам на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо вони здійснюють їх у робочий час, проте в роботодавців можуть виникати проблеми із застосуванням цього положення, адже вони потребують додаткового тлумачення щодо належності виконання завдань тероборони до державних або громадських обов'язків.

З реалізацією такого права на практиці виникають проблеми, адже ч. 3 ст. 119 КЗпП, якою звикли користуватися власники підприємств, не містить прямої вказівки на членів ДФТГ і для роботодавців не зрозуміло, як оформляти працівників, які періодично залучаються до тероборони, за місцем роботи. Як слушно радить Управління Держпраці в Черкаській області, варто виходити з рівня залучення працівника до територіальної оборони та роботодавцю не обов’язково видавати наказ про увільнення від виконання роботи за трудовим договором. За потреби працівник може виконувати завдання тероборони за відповідним рішенням командира в/ч Сил ТрО й лише на цей час звільнятися від виконання трудових обов'язків з їх погодинною оплатою. Для визначення середнього заробітку роботодавцям потрібно керуватися Постановою КМУ № 100 від 08 лютого 1995 року. Водночас таке право повинне зберігатися за працівниками на весь час залучення до виконання завдань поза межами їхньої територіальної громади.

Щоб уникнути неоднакового застосування положень законодавства роботодавцями, варто доповнити ч. 3 ст. 119

 КЗпП України прямою вказівкою на членів ДФТГ, але зазначивши, що таке право вони мають лише на час виконання завдань тероборони.

Статус учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та членів сім’ї загиблого 

У цій сфері наразі важко виявити підводні камені, оскільки на практиці члени ДФТГ поки не звертаються за оформленням статусів у зв'язку з активною фазою війни. Але законодавці урегулювали це питання, прийнявши ЗУ № 2121-IX від 15 березня 2022 року.

Указаний закон вносить зміни до ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, надаючи статус учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни членам ДФТГ, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави внаслідок військової агресії рф. 

Відповідно до цих змін до сімей загиблих Захисників і Захисниць України також належать сім’ї осіб, які входили до складу ДФТГ і брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України у зв’язку з військовою агресією рф та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі.

Як повідомило Міністерство у справах ветеранів України, фахівці міністерства спільно з представниками сектору безпеки та оборони вже розробляють порядок отримання статусів для Захисників з добровольчих формувань.

Одноразова грошова допомога

Змін до ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” щодо одноразової грошової допомоги (далі — ОГД) не було внесено. Але таке право в них є, адже під час виконання обов'язків тероборони на них поширюється ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, де в статті 16 визначене право на ОГД. До того ж ці категорії мають право на відповідні статуси, які гарантують отримання допомоги. Так, у статті 13 та 15 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” визначено пільги для осіб з інвалідністю внаслідок війни й членів сімей загиблих захисників України, зокрема й право на ОГД. 

Наприкінці травня 2022 року Постановою № 605 уряд надав право на ОГД відповідно до Постанови КМУ від 29 квітня 2016 року № 336 членам ДФТГ у разі отримання ними інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією рф проти України, безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів. Таке ж право мають їхні члени сімей у разі загибелі (смерті) добровольця територіальної оборони за вказаних обставин.

Проте з виплатою ОГД членам сім’ї загиблих добровольців наразі достатньо несправедлива ситуація, адже ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” робить посилання на порядок отримання допомоги, визначений Постановою КМУ № 336, куди й внесено зміни щодо поширення такого права на ДФТГ і де розмір допомоги на 2022 рік складає приблизно 1,8 млн грн, водночас члени сімей загиблих військовослужбовців зараз отримують 15 млн грн відповідно до Постанови КМУ № 168 від 28 лютого 2022 року, яка не поширюється на ДФТГ. Саме тому вважаємо за доцільне, у разі залучення представників ДФТГ до виконання бойових завдань, урівняти розмір ОГД під час воєнного стану шляхом внесення змін до Постанови № 168 та розширення кола осіб, які мають право на виплату в такому розмірі.

Пенсійне забезпечення

Закон № 2121-IX від 15 березня 2022 року також надав деякі гарантії для членів добровольчих формувань у сфері пенсійного забезпечення. Так, члени ДФТГ, яким надано статус УБД, мають право на дострокове призначення пенсії  після досягнення чоловіками 55 років, жінками — 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 — у жінок.

Також закон поширив на членів добровольчих формувань територіальних громад, які стали особами з інвалідністю внаслідок війни, і членів сімей осіб, які входили до складу ДФТГ та загинули під час виконання ними завдань, необхідних для забезпечення оборони, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, установлені для військовослужбовців строкової служби та членів їхніх сімей.

Добровольчі формування територіальної громади є важливим елементом боротьби проти військової агресії рф. Члени ДФТГ та їхні сім’ї мають право на належний соціальний захист, оскільки відповідно до законодавчих змін під час воєнного стану вони всі перебувають в оперативному управлінні командирів сил ТрО, проте на практиці виникають проблеми з реалізацією гарантій. 

Тому було б доцільно покласти на МОУ обов'язок розробити механізм надання грошового забезпечення добровольцям тероборони, а законодавцю доповнити ч. 3 ст. 119 КЗпП України згадкою про учасників ДФТГ з урахуванням того, що відповідне право вони мають протягом фактичного часу виконання завдань тероборони та на весь час залучення до виконання завдань поза межами їхньої територіальної громади. 

Крім того, профільному міністерству необхідно розробити порядок отримання такими особами статусу учасника бойових дій та справедливо внормувати виплату ОГД членам сімей загиблих добровольців територіальної оборони. Питання грошового забезпечення та соціальної підтримки потребують оперативного врегулювання в найбільш короткі строки. 

Джерело

Порушення правил носіння та перевезення вогнепальної зброї

Адміністративна відповідальність за порушення громадянами правил зберігання, носіння або перевезення нагородної, вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів

Положеннями ст.ст. 1 та 2 Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» передбачено, що громадяни України можуть брати участь у відсічі та стримуванні збройної агресії РФ та/або інших держав, у тому числі отримати вогнепальну зброю і боєприпаси у порядку встановленому Законом, і застосування такої зброї цивільними особами здійснюється відповідно до правил, встановлених для військовослужбовців.

Відповідно до вказаного Порядку під час перенесення або перевезення особиста мисливська зброя членів добровольчих формувань може бути у зарядженому стані та поза спеціальним чохлом, кейсом, футляром тощо, але виключно під час виконання ними завдань територіальної оборони.

Втім адміністративна відповідальність за ч.1 ст.191 КУпАП настає за порушення правил зберігання, носіння або перевезення нагородної, вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів громадянами, які мають відповідний документ дозвільного характеру, виданий уповноваженим державним органом на зберігання зазначеної зброї.

Стаття 191 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст.191 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.

Серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

ВАЖЛИВО: Не зазначення у протоколі змісту норми відповідного закону чи підзаконного акту, у порушенні вимог якої обвинувачується особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, позбавляє її можливості ефективного захисту від пред`явленого обвинувачення, тобто є порушенням права на захист.

Виходячи із аналізу змісту ст.256, 278 КУпАП, при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об`єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному органу, що порушив провадження в адміністративній справі для належного оформлення.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за № 14, від 23 грудня 2005 року, визнано правильною практику судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без дотримання вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Так, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КУпАП, полягає у порушенні правил зберігання, носіння або перевезення нагородної, вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів.

Вказані правила регламентуються Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом МВС України №622 від 21 серпня 1998 року.

Відповідно до п. 8.1. Інструкції дозвільна система, що здійснюється органами поліції, поширюється на бойову нарізну військових зразків зброю або виготовлену за спеціальним замовленням, охолощену, нейтралізовану, несучасну, спортивну, мисливську вогнепальну зброю, бойові припаси до зброї, основні частини зброї, пневматичну, холодну зброю, пристрої та патрони до них, що належать підприємствам, установам, організаціям, суб`єктам господарювання та громадянам.

Відповідно до п. 1 Положення «Про дозвільну систему» дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку І використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.

За змістом пункту 2 цього Положення передбачено, що до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя, (арбалети, мисливські ножі тощо), пневматична зброя калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів.

Згідно п/п 2.3.2. п. 2.3. Інструкції дозволи видаються УП ГУНП на придбання, зберігання та носіння мисливської нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної, холодної, охолощеної зброї, пристроїв громадянами України.

З прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» №580-VІІІ повноваження з видачі та анулювання дозволів на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї покладено на органи Національної поліції, які до врегулювання на законодавчому рівні повноважень застосовують норми Інструкції № 622 (16 квітня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 580/2396/19, адміністративне провадження №К/9901/36476/19 (ЄДРСРУ № 88832480).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що дозволи на придбання, зберігання та носіння мисливської нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної, холодної, охолощеної зброї, пристроїв громадянами України видають управління (відділи) превентивної діяльності Головного управління національної поліції за умови подання відповідних документів. При цьому, Інструкцією № 622 визначено перелік підстав, за наявності яких органи поліції не мають права видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї (04 квітня 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд у справі № 140/5408/21 пров. № А/857/69/22 (ЄДРСРУ № 103870802).

Згідно п. 12.4 зазначеної Інструкції, придбана мисливська вогнепальна нарізна, гладкоствольна зброя, основні частини зброї, охолощена, пневматична зброя, холодна зброя, пристрої протягом десяти днів з дня придбання мають бути зареєстровані в органах поліції за місцем проживання власника з одержанням дозволу на її зберігання та носіння, а пунктом 12.2 встановлено перелік документів, які необхідні для одержання громадянами в органах поліції дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї громадянами.

Відповідно до п. 8.8 глави 8 розділу II Інструкції - мисливська вогнепальна зброя - вогнепальна зброя, що відповідає вимогам, установленим до мисливської зброї технічним регламентом, а за його відсутності - національним (галузевим) стандартом.

До мисливської вогнепальної зброї належать: мисливські гвинтівки, карабіни та штуцери, гладкоствольні рушниці, гладкоствольні рушниці із свердловиною «парадокс» з нарізами 100-140 мм на початку або в кінці ствола, мисливські рушниці зі свердловиною «сюпра», комбіновані рушниці, що мають поряд з гладкими і нарізні стволи.

Згідно п. 12.13 глави 12 розділу II вказаної Інструкції - під час перенесення або перевезення вогнепальна, пневматична зброя має бути у розрядженому стані та знаходитися у спеціальному чохлі, кейсі, футлярі тощо. Під час перенесення або перевезення зброї та боєприпасів до неї, основних частин зброї, пристроїв та патронів до них власник зобов`язаний мати при собі дозвіл органу поліції на право зберігання та носіння такої зброї, основних частин зброї та пристроїв.

ВИСНОВОК: Зважаючи на викладене вбачається, що  будь-яка цивільна особа повинна неухильно виконувати вимоги Інструкції щодо поводження (зберігання, носіння, перевезення) зі зброєю, адже за її невиконання передбачена відповідальність, яка буде встановлена судом … якщо звісно в протоколі не будуть допущенні процесуальні помилки, які і повинен виявити Адвокат.

P.s. Вибухові пристрої згідно п. 1, 2 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України» затверджених Постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 №2471-XII не можуть перебувати у власності громадян.

Бійці Сил територіальної оборони ЗСУ та їхні рідні зможуть поспілкуватися з Командувачем Сил територіальної оборони ЗСУ генералом-майором Ігорем Танцюрою.

Бійці Сил територіальної оборони ЗСУ та їхні рідні зможуть поспілкуватися з Командувачем Сил територіальної оборони ЗСУ генералом-майором Ігорем Танцюрою.

Поставити свої запитання можна буде 30 серпня з 13 до 14 год за номером гарячої лінії 0 800 507 028.
Наша гаряча лінія працює з початку лютого. За цей час було прийнято понад 76 тисяч дзвінків. Ми намагаємось вирішити кожне питання, із яким до нас звертаються. Для нас дуже важливо підтримати кожного нашого бійця.

Вітаємо з Днем Державного Прапора України!

 

Регіональне управління Сил ТрО “Північ” Збройних Сил України